РАДІОЛЮБИТЕЛІ — ЧОРНОБИЛЮ
В осені 1986-го серед ліквідаторів опинилася і група радіолюбителів — добровольців, у складі якої був і Георгій Чліянц — головний метролог Львівського заводу РЕМА, член Республіканського радіоклубу ДОСААФ УРСР. У жовтні 1986-го йому довелося стати оператором робототехніки з очищення покрівель енергоблоків ЧАЕС від радіоактивних уламків. До вашій уваги історія з перших вуст про маловідому сторінку історії ліквідації наслідків ядерної аварії на Чорнобильській АЕС, розказана Георгієм Чліянцем.
Фотоальбом « Чорнобильський репортаж » (1987). Історія створення.
Історія без купюр, розказана Миколою Васильовичем Карпаном, в 1986 році заступником головного інженера ЧАЕС з ядерної та радіаційної безпеки, керівником робочої групи по створенню першого фотоальбому про ліквідацію наслідків аварії. Книга вийшла в світ в 1987 році і готувалася до видання за спеціальним рішенням Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як особливо важливе завдання Ради міністрів УРСР. Якою непростою була ця робота в той час, коли все ще діяв » Перелік відомостей, що підлягають засекречуванню з питань, пов’язаних з аварією на блоці № 4 Чорнобильської АЕС» з 26 пунктів, введений 23 липня 1986. Більш того, в 1987 році цей «Перелік» був доповнений, а режим секретності посилений. Ця розповідь допоможе поколінню, народженому після Чорнобиля, зрозуміти епоху, систему, в якій ціною життя та здоров’я тисяч людей йшла ліквідація наслідків найбільшої техногенної радіоекологічної ядерної катастрофи ХХ століття.
ДВА ДНІ У ТРАВНІ 86-ГО
Спогади Марка Рєутова — пожежного з Сєвєродонецька , водія БРДМ- 2рх ( броньована розвідувально — дозорна машина радіаційно — хімічної розвідки ) зведеного загону протипожежної служби в зоні ЧАЕС, інваліда Чорнобиля з 1992 року , в 1986 — му йому було 24 роки.
Бажання відновити події давно минулих років виникло у нього після масових перевірок чорнобильців у 2011-2012 році. Чомусь здалося це дуже важливим, і не в плані особистих амбіцій , а тому , що практично ніхто не знає , що відбувалося насправді в ті дні , і як це було. Та й перереєстрація ліквідаторів ще у 1997 році, показала , що з архівною документацією періоду ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не все в порядку.
Це розповідь у формі щоденникових записів , що охоплює події кількох днів травня 1986 -го , доповнених фотографіями з позначками автора. Цікава деталями і подробицями , особистими враженнями , які були настільки сильні, що не стерлися з пам’яті через 27 років. Саме з таких спогадів складається мозаїка історичної пам’яті.
ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ОСКАЛ
Засоби масової інформації, і не лише в нашій країні, час від часу бавлять своїх співвітчизників сенсаційними розповідями про патологічних постчорнобильських звірів.
Фантазувати в цій царині можна скільки завгодно, не підтверджуючи свої витівки реальними фото- чи відеодоказами, не переймаючись, що хтось спростує чи подасть на вас до суду. Проте є люди, які фауною чорнобильської зони займаються професійно, доказово і неупереджено.
Для початку — кілька газетних «відкриттів». «За словами очевидця, «птах, більше схожий на крокодила, з крилами і хвостом, як у пацюка», живе (можливо, в нього там гніздо?) «в чорнобильському напрямку», десь на дні досить глибокої яруги… За припущенням Миколи, розмах крил — метрів з півтора, «пір’я у нього немає, тхне від нього, як від помийниці, і, наскільки я розумію, саме такий вигляд мали доісторичні птеродактилі… » (замітка «Чернобыльский монстр», газета «Вечерние вести», липень 2004 р.)
ЗАМЕТКИ ЭКСТРЕМАЛЬНОГО ТУРИСТА (ЧЕРНОБЫЛЬ)
Чернобыльская трагедия для многих стала техногенной катастрофой, изменившей мир и лишний раз доказавшая человеку, что он пока еще не властелин природы.
Для автора этих строк, ставшего невольным свидетелем событий 86-го года, авария стала смутным воспоминанием детства, дежурно приходящим в голову во время разговора с теми, кто не пережил волнения и страха, наполнившего квартиры советских граждан в те апрельские и майские дни. Но и для многих жителей Украины, не столкнувшихся с ужасами радиационной опасности, Чернобыль, не смотря на все ужасающие факты и свидетельства, был чем-то далеким, а сама ЗОНА, по количеству пересудов и домыслов, вполне могла поспорить с Бермудским треугольником или Тунгусским метеоритом. Через 27 лет после аварии, автор этих строк, даже и не думал, что отправится к тому месту, где произошли события , разделившие мир для многих на до и после.